ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГ А.ПОДЕРНІ
Сьогодні мені хочеться познайомити вас з творчістю
нашої односельчанки. Ось перед вами виставка
її робіт. В неї вийшло поки що тільки дві невеликі за обсягом і тиражем книжки. Але це тільки початок.
Народилась ця талановита дівчина далеко звідси.
Ось як Аліна пише про це:
«Я родилась в Росії, у Ростовських степах,
Де колишуться буйнії трави.
Де шугають вітри, і шукають пригод
Між ланів золотої пшениці.»
До трьох
років вона проживала разом з батьками і молодшою сестричкою в селищі
Байков Ростовської області. Змалку була закохана в милозвучну українську мову,
бо в сім'ї спілкувались тільки рідною мовою. Скільки було переспівано
українських народних пісень, які так чудово виконували батьки дуетом. А скільки
переслухано казок і приповідок. Інколи здавалось що батьки їх самі
складають. Алінка почала дуже рано
розмовляти – їй не було і пів року. Прислухаючись до того, що мугикали собі під
ніс батьки пробувала творити сама.
Першу свою, рукописну, збірочку віршів видала
навчаючись в третьому класі. Це був дебют, і дуже вдалий дебют, бо після цього
як високо оцінили її творчі поетичні
здібності писалось дуже легко. Жоден конкурс, жодне шкільне свято не обходилось
без її віршів. Закінчивши в 2007 році з відзнакою школу вступила до Волинського національного
університету імені Л.Українки на факультет
журналістики, який закінчила з відзнакою в 2012 році. На даний час
працює випусковим редактором волинського
інтернет видання «VIP».
ПЛАН РОБОТ ГУРТКА ″КНИЖКОВА ЛІКАРНЯ″
Мета:Навчити дітей робити дрібний та середній ремонт дитячої книги.
Завдання:
- ознайомити гуртківців із порядком виконання дрібного та середнього ремонту книги( у І семестрі – робота із дитячою книгою(обсяг сторінок 18-26); у ІІ семестрі – робота із книгами для учнів початкових та середніх класів, підручниками, енциклопедіями, довідниками);
- навчити підклеювати форзаци; вклеювати відірвані сторінки або сторінки, які випадають; відновлюватипошкоджені кутики сторінок (способом прасування та підклеювання);
- навчити учнів замінювати обкладинку у дитячій книзі; вшивати блоки сторінок, які випадають, та виготовляти із картону та тканини(штучної шкіри) нову обкладинку для книги, використовуюяи аплікацію або власні малюнки;
- ознайомити школярів із ремонтуванням книги способом прошивання через висвердлені отвори та заміною корінця(приклеюванням або прошиванням) із тканини чи штучної шкіри.
План навчально-виховної роботи гуртка
№
п\п.
|
Теми розділів програми
|
Теорія
|
Практика
| |
1
|
Вступ. Ознайомлення дітей із планом занять на І семестр і необхідними для роботи інструментами та матеріалами. Запис у гурток.
|
2
|
-
| |
2
|
Правила поводження з книгою. Виготовлення закладинок для книг із різних матеріалів. Правила техніки безпеки при роботі з ножицями.
|
0,5
|
1,5
| |
3
|
Дрібний ремонт дитячої книжки обсягом до 30 сторінок:
- підклеювання вирваної сторінки;
- підклеювання відірваних кутиків сторінок;
- робота із″кучерявою″ книгою;
- підклеювання відірваних палітурок.
|
1
|
5
| |
4
|
Правила техніки безпеки при роботі з голкою. Середній ремонт дитячої книги обсягом до 20 сторінок способом прошивання.
|
1
|
3
| |
5
|
Середній ремонт дитячої книги: заміна зіпсованої палітурки. Виготовлення картонних палітурок із застосуванням аплікації та власних малюнків. Дидактична гра″У книжковій операційній″
|
-
|
3
| |
6
|
Виставка відремонтованих гуртківцями книг″Вдячні
книги″, нагородження учнів листами-подяками.
|
1
|
-
| |
7
|
Ознайомлення гуртківців із планом занять на ІІ семестр.
|
1
|
-
| |
8
|
Ознайомлення із порядком виконання середнього ремонту художньої книги.
|
1
|
-
| |
9
|
Дрібний ремонт книги обсягом до 40 сторінок( із твердою палітуркою).
-
|
2
| ||
10
|
Дрібний ремонт книги обсягом понад 40 сторінок
( із твердою палітуркою).
-
|
2
| ||
11
|
Ознайомлення із порядком виконання повного ремонту художньої книги.
|
-
| ||
12
|
Вклеювання відірваних сторінок книг та підклеювання форзаців.
|
-
|
3
| |
13
|
Ремонт підручників із глянцевою палітуркою:
- ознайомлення із необхідними матеріалами і
ходом виконання;
- ремонт палітурок підручників (глянцевих);
- ремонт підручників усередині.
|
1
|
4
| |
14
|
Заміна тканиною пошкодженого корінця
|
1
|
1
| |
Анкета для бажаючих вступити до
гуртка ″Книжкова лікарня″
1. Які саме книги ( казки, вірші, пригоди) тобі подобаються?
2. Які книги тобі більше подобаються: нові чи старі?
3. Чи бувало так , що тобі потрапляла до рук вже зіпсована кимось книга?
4. Чи відмовляєшся ти брати книги, у яких порвані форзаци або″кучеряві″сторінки? Адже це свідчить про те, що саме ця книжка була цікава іншому читачеві.
5. Чи хотів би ти відремонтувати пошкоджену книгу?
6. Чи хочеш ти, щоб у нашій школі працював такий гурток, у якому б навчали дітей ремонтувати різноманітні книги, давати їм нове життя?
7. Як би ти назвав такий гурток7
8. Чи займався б ти у такому гуртку?
9. У який день тижня тобі хотілося б займатися у цьому гуртку?
Державна символіка України
« Символи не обирають-
символи успадковують»
Обладнання. Державний прапор, книги, брошури із зображенням символіки, текст Гімну, Конституція України.
Ведучий: Діти,ми живемо в такій чудовій країні- Україні.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла рішення про встановлення над будинком Верховної Ради Національного жовто-блакитного рпапора та ліквідацію назви Українська Радянська Соціалістична Республіка. З того часу наша держава називається Україною.
Учень: Україно! Мій духмяний дивоцвіт,
Голубінь над чистим золотом колосся.
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав той світлий день,
коли збулося!
Ведучий: Кожна держава має свою символіку. Національні символи- невипадкові значки і барви. Вони постають унаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов′язані з його духовністю, його прагненням до єднання. Символ – знак, який характеризує державу,відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.
Стаття 20 Конституції України свідчить: « Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України, Державний гімн України».
Символіка держави – це своєрідна візитна картка країни, вона ніби зображує, підтверджує її існування.
Державний прапор України
« Наш стяг – пшениця у степах
Під голубим сплетінням неба».
Прапор – це офіційна емблема держави, її суверенітету. Сучасний прапор України – жовто-блакитне полотнище прямокутної форми, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Кольорова гама Державного прапора символізує: жовтий – багатство України, її хлібний лан, золотий степ, а також колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб; блакитний – чисте небо.
Положення про Державний прапор затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року.
Державний гімн України
Гімн – це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистих подіях.
Державним гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького « Ще не вмерла Україна».
Автор слів гімну – видатний український культурний діяч ХІХ століття, вчений-етнограф Павло Чубинський.
Наказом Верховної Ради від 15 січня 1992 року затверджено музичну редакцію гімну.
Державний герб України
Герб- розпізнавальний знак держави. Великий Державний герб України встановлюється з урахуванням Малого Державного герба України.Головним елементом Великого герба є знак Княжої держави Володимира Великого- Малий Державний герб України. З часів Київської Русі дійшов до нас родинний знак князя Володимира Великого – тризуб. Сьогодні він на Гербі України.
Колись його карбували на монетах, був він і на печатці князя. Історики не дійшли спільної думки стосовного того, що він означає. Одні вважають, що це – птах, інші – фігура, складена із лука та меча, треті – геометричний орнамент.
Тризуб вписаний у щит відповідної форми. Щит невід′ємний, сталий і визначений за формою зображенням. Він головна ознака геральдичної системи, по суті, саме щит перетворює будь-який знак на герб. Таке ідейне геральдичне та графічне рішення потребує логічного доповнення, повніше розкрити зміст державної символіки. Його найкраще формують Герб Війська Запорозького та Герб Галицько-Волинської держави.
Великий Державний герб України- символ новітньої української держави, який фіксує головні етапи її становлення і багатовікового розвитку, він є втіленням національної ідеї соборності українських земель та їхнього демократичного й республіканського устрою.
З метою досягнення злагоди була висловлена думка про компонування в Державному гербі емблем державотвірних центрів сходу(запорожця) і заходу (лева). Історія підтвердила слушність цієї думки.
Почесну роль охоронців та щитотримачів,дійсних спадкоємців Державного герба княжої доби відведено козаку з мушкетом та золотому левові.
Образ козака з мушкетом карбували на печатках двадцяти гетьманів упродовж 1594-1764 рр. Приорітетність цього символу визнавали і знавці геральдики-Н. Нарбут, В. Модзалевський. Образ козака- твір пишного, блискучого періоду нашої історії, коли весь загал пробудився від буденного життя і став до боротьби за національну незалежність.
Лев- один із традиційних і найстаріших геральдичних знаків- є улюбленцем багатьох народів.Його зображення на своїх гербах вміщують країни, розташовані на всіх континентах. Спочатку він з′явився на печатках галицьких князів, а в період розквіту Галицько-Волинського князівства знак лева набуває значення Державного герба і відтоді його сприйняття в цій ролі залишається незмінним.
Над щитом- княжий вінець,український відповідник слова «корона»- один із головних атрибутів влади у знаковій системі герба. Вінець- згадка про величне минуле та ознака найвищого достоїнства герба.
До графічних прикрас належить намет- виконує функцію єднальної ланки між клейнодом і гербовим щитом.
Поетичним обазом на гербі є кетяги калини у поєднанні з пшеничним колоссям, яке символізує щедрість та багатство укрвїнської землі,добробут, миролюбний характер її народу.
Стрічка національних барв підкреслює природний зв′язок між кольорами герба та національними барвами. Традиційно стрічка розміщується біля підніжжя щита.
Акт злуки- об′єднання в єдину соборну державу УНР і ЗУНР- було проголошено 22 сівчня 1919 року. Для українців, віками поділених кордонами, то було велике й довгоочікуване свято єднання. Маємо зруйнувати кордони й у думах своїх і об′єднатись заради великої мети- побудови економічно і духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
ВІКТОРИНА
1.Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?(28 січня1992 р., жовто-блакитний)
2.Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України.(Тризуб)
3.Як називається гімн України?(« Ще не вмерла Україна»)
4.Хто є автором слів гімну?(Павло Чубинський)
5.Назвіть український Національний герб. (Тризуб)
6.Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці?(Гімн)
7.Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, і цей твір став гімном?( Михайло Вербицький)
8.Назвіть пісні, які виконують як гімн України?( « Ой у лузі червона калина»,
«Боже великий, єдиний...»)
Ведучий: На цьому наш урок про державну символіку будемо закінчувати.Любіть свій рідний край, шануйте рідний народ, поважайте державну атрибутику, будьте гідною зміною своїм батькам.
СІМЕЙНІ РЕЛІКВІЇ
Мета: Спонукати дітей
задуматись над значенням сімейних реліквій у житті рідного народу, родини; виховувати потребу берегти їх, як сімейний скарб, як родинний оберіг на щастя, на долю, на добро; виховувати пошану до народних ремесел.
ВВедуча: Шановні батьки! Ми раді вітати вас сьогодні на нашому родинному святі
« Сімейні реліквії».
У народі кажуть: « Яка сім′я, такий і я», «Які батьки, такі і діти». Що ж
таке сім′я? Щодня ти приходиш зі школи додому, де тебе з нетерпінням
чекають батьки. Оце і є твоя сім′я, про яку треба дбати.
Особливою любов′ю в сім′ї користується мати. Мати народжує дітей,
вчить добра і любові.
В україні був звичай: на щастя дарувати рушник. Він залишався у дітей
і переходив до наступних поколінь, як згадка про батьків, як сімейна
реліквія. Реліквія – це все те, що переходить до дітей і внуків від
батьків. Є повір′я, що вишита сорочка оберігає.
Родинною реліквією є також фотографії рідних. Вони розповідають про
наших предків, де вони жили, чим займалися. Та й сама скриня,
переходячи від матері до доньки, залишалася згадкою про бабуню,
сімейною реліквією.
У давнину люди самі виготовляли одяг, а тому і веретено, і мотовило, і
Гребінь теж переходили з рук у руки, як реліквії. А ще у сім′ї
шанувалися сюжетні вишивки, виготовлені руками бабусі чи матері. От
і сьогодні ми з вами зібралися, щоб розповісти про свої родини, сімейні
традиції, свята, реліквії.
1-й учень: Сім′я- що значить це, то кожен знає,
Хто зріс в сім′ї і хто сім′ю сам має.
І хоч як не приховуй, не таї:
Залежить наше щастя від сім′ї.
Якщо зміцніє хоч одна родина-
Міцною стане й наша Україна.
2-й учень: Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Дідусям і татам, бабусям і мамам,
Сестричкам з братами
Палкий наш привіт.
3-й учень: Рідна мамо, рідний тато!
Я вітаю вас зі святом.
Я люблю вас щиро-щиро,
Вам бажаю щастя й миру.
4-й учень: Допоки батько живий,
Допоки мати жива,
Поспішайте сказати
Найніжніші слова:
- Рідна мамо – живи!
- Рідний тату – живи!
Найдорожчі у світі - це ви!
Тільки ви.
Ведучий: Жінка – це одвічний біль і одвічна втіха. Вона може перетворити
життя і на рай, і на пекло. Все залежить від її любові. Наші мами
потребують допомоги і уваги.
Давайте зараз познайомимось із нашими родинами, які прийшли до
нас на свято.
Ведуча: А зараз ми з′ясуємо, як часто ви допомагаєте матусі.
1. Розкажіть, як варити борщ? Що потрібно для приготування борщу?
2. Ви вдома самі. Сестричка плаче, бо хоче їсти. Нагодуйте її кашею.(із
зав′язаними очима)
3. Зберіть братика (або сестричку) в дитсадочок
Ведучий: Недарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий і пагінець
одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина». Чи пам′ятаєте
ви свої враження після народження дитини? Про що ви думали, коли
вперше вам принесли дитятко?( Батьки діляться спогадами)
(Звучать пісні про батьків, дитинство).
Бліц-опитування для дітей – « Я поважаю своїх батьків за те, що...».
Бліц-опитування для батьків – « Більше всього я ціную в своїй дитині...»
Ведуча: Як бачимо, кожен любить і поважає своїх батьків, а батьки дітей. Не
шкодуйте гарних слів, не соромтеся чистих слів вдячності.
Ведучий:Одна з найголовніших заповідей Біблії говорить: « Шануй своїх
батька і матір». Ніжна й ласкава мама завжди приголубить, а сильні
руки батька підтримають вас. Але і ви повинні берегти своїх батьків,
допомагати їм, не засмучувати, бути слухняними. Від імені батьків
надамо слово мамі нашої учениці.
НАКАЗ ДІТЯМ
Батько і мати дали вам життя і живуть для вашого щастя. Не завдавайте
їм болю, образи, страждань. Найбільше щастя для матері й батька – ваша
працьовитість, любов до науки, повага до статших. Бути хорошими дітьми
означає – не допустити щоб старість батьків була отруєна поганими
вчинками. Вмійте бути добрими у думках і почуттях. Бережіть своїх
батьків. Найбільше їх вражає невдячність і байдужість. Будьте чуйними й
гідними батька й матері.
Ведуча: Продовжіть приказки.
- Яке дерево, такі в нього квіточки,
Які батьки (такі їхні діточки)
- Який кущ, така й калина,
Яка мати (така й дитина).
- Який дуб, такий тин,
(який батько такий син).
- На сонці тепло, а біля матері(добре).
1-а учениця:
Тато, мама, брат, сестричка мила
Це і є мої рідні, моя родина.
Вранці, ввечері, щодня,
Благаю Бога я,
Щоб в щасті прожила
Родина моя.
1-й учень:
Мати, матінко, матуся,
Мама, мамочка, мамуся
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя.
2-й учень:
Разом з татком рано-вранці
Ми виходим за ворота,
На заняття в клас пора нам,
Ну, а татку – на роботу!
3-й учень:
Я навчаюся у тата
Молоток в руках тримати.
Буду скоро майструвати
Бо навчаюся у тата.
2-а учениця:
Бабусю моя дорогенька,
Матуся моєї матусі.
Присядь біля мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся.
Накину тобі я на плечі
Хустину тепленьку пухову.
Як гарно з тобою малечі,
Бабусю, завжди будь здорова!
1-й учень:
Я вітаю свого діда
І таке йому скажу-
Із тобою я дружу!
Ти хороший, ти ласкавий,
Ти привітний, гарний, славний...
Будь здоровий, не хворій
Дідусенько, рідний мій!
Ведуча:
Любі тата й дідусі! А зараз конкурс для вас і ваших синочків і онуків- хто
Швидше обчистить картоплину.
( Проводиться конкурс)
Ведуча:
Прошу вийти тата й маму.До вас ось такі запитання:
- Які очі в чоловіка? Які в жінки?
- Улюблений колір чоловіка? Жінки?
- Чи можете ви освідчитись у коханні без слів.
( Пісня про сім′ю)
Ведучий:
Все, що залишилось на згадку від старших поколінь,- їхня мудрість, поради,
хатні речі, які вони зробили чи придбали – оберігають кожного із нас і звуться оберегами.
Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця- усе це наша родовідна пам′ять, символи України, наші обереги.
А перш за все – наша оселя, рідний дім. А що знаходиться в хаті,
допоможуть згадати нам оці загадки:
- Ходять, ходять, а до хати не заходять ( Двері)
- Підсмикане, підтикане, всю хату збігало, під припічком сховалося( Віник)
- Що то за постіль, що вісить на стелі? (Колиска)
- Людей годую, сама голодна, часом гаряча, часом холодна.( Піч)
- З землі робився,
На кужелі вертівся,
На огні пікся!
На базарі бував,
Людей годував.
А як упав, то й пропав,
Ніхто не поховав. ( Горщик)
- Маю чотири ноги,
Ще й чотири роги.
В полотно мене вбирають,
Їсти й пити заставляють. ( Стіл)
- Б′ють мене ціпами,
Ріжуть мене ножами,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. ( Хліб)
Ведуча:
Споконвіку у людей була потреба триматися свого роду, оберігаючи в
такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок
наступним поколінням.
5-й учень:
Одна Батьківщина і більш не буває,
Місця, де родилися, завжди святі,
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Ведучий:
Ось так зроду-віку й оспівувався тісний взаємозв′язок: батьки намагалися
Передати в спадщину своїм дітям навички до праці та поведінки, залишити
добру пам′ять про себе; діти ж мали за обов′язок дотримуватися й далі
розвивати звичаї свого роду.
